АНТА́БКА, КИ,
Анта́бка, ки, ж.
1) Ум. отъ Анта́ба. Вх. Зн. І. См. еще шкафа. МУЕ. І. 72.
2) Желѣзная скоба для скрѣпы. Звенигород. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 8.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
АНТА́К →← АНТА́БА, БИ,